Понеділок, 30.11.2020, 19:46
Вітаю Вас Гість | RSS

Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1

Меню сайту
Категорії розділу
Теги
зарядки Фестиваль 200-річчя відзначення Тарас Шевченко Афганістан Захід музей конкурс шевченко Яцик дати знаменні календар Здоров’я молодь орбіт учасники довкілля семінар учителів іноземної мови районна психологія Тиждень бібліотека година мужності Засідання 1 вересня таланти юні СВЯТО хеловін робота Великдень день перемоги ветерани 9 травня вчителі Вогонь випуск 2014 Випуск хода 2-А 2-В 2-Б 2-В клас останній дзвоник сонечко табір квіти школа вернісаж табір сонечко виставка творчість малюнки життя діти фабрика зірок виступ 2015 міс школи деньнезалежності серпень фрешмоб день незалежності парад вишиванок випуск 2015 останній дзвоник 2015 Кабінет географії Кабінет світової літератури Кабінет хімії кабінет англійської мови Кабінет української літератури Учительська Кабінет початкових класів Вікна Новий рік шкооа 2016 Святий Миколай Останній дзвінок 2016 останній дзвоник 2016 випуск 2016 кабінети 2016 1 вересня 2016р 2017 веливдень пасха

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬУЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Мови національних меншин

1-А вивчається в початкових класах

І-Б вивчення з 5 класу

    Критерії оцінювання розроблено для російської мови, що вивчається як окремий предмет у школі з навчанням українською - варіанти 1-А, І-Б - залежно від тривалості курсу, ступеня володіння мовою на початок її вивчення у загальноосвітньому навчальному закладі.

Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який передусім має забезпечити учням:

-  уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації;

- високу мовну культуру особистості;

- сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості.

У навчанні мови пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над теорією мови, над формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних (вимовних, лексичних, граматичних) умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо при вивченні другої мови) стосується всіх видів мовленнєвої діяльності: слухання, читання, говоріння, письма.

Практична мовленнєва орієнтація шкільного курсу мови та оцінювання результатів навчання особливо актуальні з огляду на необхідність розвивати творчі здібності, ініціативність, пізнавальну самостійність школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем. В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів. Це підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є: мовленнєві вміння та навички із чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

- знання про мову, мовні вміння та навички;

- орфографічні та пунктуаційні навички.

Критерії, оцінювання навчальних досягнень учнів, що навчаються за різними варіантами курсів, розрізняються за такими показниками:

-  обсяг матеріалу, що пропонується для слухання, читання, переказу, письма під диктовку (або списування);

перелік і характер перевірених робіт у тому чи іншому класі;

-  параметри, за якими оцінюється робота (оцінювання змісту та/чи мовного оформлення творчої письмової роботи: визначення кількісних показників на той чи інший бал).

Пропоновані критерії оцінювання мають бути конкретизовані щодо кожної окремої мови з урахуванням її специфіки.

Оцінювання навичок мовленнєвої діяльності

І. Аудіювання

(слухання, розуміння прослуханого)

1. Перевіряються вміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти з одного прослуховування:

- фактичний зміст;

- причинно-наслідкові зв'язки;

- основну думку висловлювання;

- виражально-зображувальні засоби прослуханого тексту. Після  прослуховування  учням  пропонується  серія  запитань.

Школярі мовчки слухають кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибирають один із варіантів і записують лише його номер поряд із номером запитання.


Запитання мають стосуватися фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв'язків, його головної думки, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2.  Матеріал для контрольного завдання: зв'язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу). Обсяг тексту (кількість слів) і відповідно тривалість звучання (хв.) орієнтовно визначаються за таблицями 2,3.

3.    Одиниця контролю - відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4.  Оцінювання.

У варіанті 1-А в 5-6 класах правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється 2 балами; у 7-12 класах кожне з 12 запитань оцінюється 1 балом.

Оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). Якщо учень з певних причин не виконав завдання, то він має пройти відповідну перевірку додатково, щоб одержати той чи інший бал.

П. Говоріння і письмо

(діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці утворених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.

Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється в 5-9 класах. 1. Перевіряються вміння:

- виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

- дотримуватися теми спілкування;

-  складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації та мети спілкування;

- знати і використовувати репліки для стимулювання, підтримання, діалогу, формули мовленнєвого етикету;

- аргументувати висловлені тези, щоб бути зрозумілим, переконливим співрозмовником: розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

- дотримуватися правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати, вміти висловити незгоду з позиції іншого так, щоб не образити його, тощо);

- дотримуватися норм літературної мови. Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином; учитель пропонує двом учням протягом 3-5 хв. обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2.  Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів та ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: від даного (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю - діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається за табл. 4, в якій подається мінімальна кількість реплік для двох учнів.

4. Оцінювання.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень - 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1-2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

середній рівень - 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу, склали - хоч і не дуже вправно - діалог; при цьому припустилися відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишилися без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустилися значної кількості помилок у мовному оформленні реплік;

достатній рівень - 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно, в цілому вправно склали діалог; продемонстрували належну культуру спілкування; висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється; в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був тісно пов'язаний зі змістом висловлювання співрозмовника; припустилися помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік;

високий рівень - 10,11,12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог; продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно і доброзичливо слухати співрозмовника, стисло формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; представили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні, побудували діалог, структура, мовне оформлення якого відповідають нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, дотримання правил спілкування. Оцінка за діалог залежить не лише від його змісту, але й від якості мовного оформлення, яке оцінюють орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Монологічне мовлення

Усний/письмовий переказ, усний/письмовий твір

І. Перевіряються вміння:

- виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

-   будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

-    викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

- підпорядковувати виклад головній думці;

- враховувати ситуацію спілкування та адресата мовлення;

- виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, оцінити аргументи на їх доказ, сформулювати своє бачення проблеми;

- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

У варіанті 1-А усний переказ і твір перевіряються протягом усіх років навчання.

У варіанті І-Б усний переказ проводиться у 5-6 класах, а усний твір - у 7-9 класах.

Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанта курсу (табл. 5).

Перевірка вміння усно переказувати чи створювати текст здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка вміння письмово переказувати чи створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

А. Переказ

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно   прочитаний   матеріал   із   газети,   журналу,   епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо.

 

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути в 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріали добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм.

Б. Твір

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору, а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали.

3. Одиниця контролю - усні/письмові висловлювання учнів.

Час звучання усного переказу/твору:

варіант 1-А - 2-4 хв.;

варіант І-Б - 1-2 хв.

4. Оцінювання.

У монологічному висловлюванні передусім оцінюють його зміст.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку - за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення, зокрема відповідність орфоепічним, лексичним та граматичним нормам, правильність інтонування речень, стилістичну доречність використання мовних засобів. Це здійснюється орієнтовно, на основі досвіду вчителя, без підрахування помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації в усному мовленні помилок різних типів.

За письмове висловлювання ставлять також одну оцінку.

У варіанті 1-А в 5-6 класах оцінюють лише зміст переказу чи твору, в 7-12 класах - зміст та мовне оформлення.

У варіанті І-Б оцінюють лише зміст письмового переказу.

У тому разі, коли оцінюється як зміст, так і мовне оформлення, оцінка є середнім показником набраних балів за зміст та мовне оформлення роботи. Наприклад, якщо учень за зміст письмової роботи одержав 12 балів, а за її мовне оформлення - 8, то підсумковою оцінкою за цей вид діяльності має бути 10 балів. Якщо загальна сума балів не ділиться без залишку, то підсумковим балом є ціле число, що є більшим із двох чисел. Наприклад, якщо за зміст письмової роботи виставлено 9 балів, а за мовне оформлення 6, то підсумковим буде не 7,5 бала, а 8.

Коли оцінка виставляється лише за зміст письмової роботи, то помилки    в    мовному    оформленні    виправляються,    але    не враховуються при виведенні підсумкового бала. Вчитель аналізує ці помилки і використовує їх під час проведення подальших тренувальних робіт.

Оцінювання усного/письмового переказу, а такого усного/письмового твору відбувається за такими критеріями:

початковий рівень - 1,2, 3 бали одержують учні, які, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будують лише окремі речення або переказують окремі фрагменти змісту, що не становлять зв'язного тексту, припускаються значної кількості помилок у мовному оформленні;

середній рівень - 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на допоміжні матеріали, будують текст, який відзначається певною зв'язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин, недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні;

достатній рівень - 7, 8, 9 балів одержують учні, які без опори на допоміжні матеріали досить вправно будують текст, але припускаються окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; переказуючи, вони виявляють розуміння авторської позиції, але не коментують її, будуючи твір, висловлюють, але недостатньо аргументують свій погляд на предмет мовлення; припускаються окремих помилок у мовному оформленні;

високий рівень - 10, 11, 12 балів одержують учні, які вправно будують текст, висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доведення, обрати один із них; окрім того, вміють пристосувати висловлювання до особливостей тієї чи іншої мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання; припускаються окремих помилок у мовному оформленні.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення усного/письмового висловлювання, комунікативної спрямованості, якості його мовного оформлення.

При оцінюванні грамотності письмових переказів і творів ураховуються:

- помилки, що порушують лексичні та граматичні (морфологічні та синтаксичні) норми;

помилки, що порушують стилістичну єдність тексту; орфографічні та пунктуаційні помилки.

Результати перевірки в учнівській роботі можуть бути позначені гак: 8/6, де спочатку вказано кількість орфографічних та пунктуаційних помилок - 8 (наприклад, чотири орфографічні та чотири пунктуаційні), що відповідає балові 6 (варіант І), далі вказується кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок - 6 (наприклад, дві лексичні, дві морфологічні, одна синтаксична, одна стилістична), що відповідає балам 7,8,9.

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять так: до бала за оформлення та пунктуацію (в нашому прикладі - 6) додають вищий із трьох балів, яких заслуговує робота з такою кількістю лексичних, іраматичних і стилістичних помилок (у нашому прикладі - 7).

Разом: 6 +7 =13.

Ділимо суму на 2 (відповідно до двох категорій помилок) і одержуємо бал за мовне оформлення (у нашому прикладі - 6).

Якщо число не ділиться на 2 без залишку, беремо менше з двох чисел. Наприклад: поділивши 13 на 2, ставимо бал 6.

В окремих випадках може бути таке, що в учнівській роботі є велика кількість орфографічних і пунктуаційних помилок, але майже немає лексичних, граматичних і стилістичних.

У такому разі загальна (висока) оцінка за грамотність знижується на два бали. Наприклад, якщо у роботі є 18 орфографічних та пунктуаційних, одна лексична чи граматична, одна стилістична помилки, то загальна оцінка буде 8, але ми знижуємо її до 6 балів.

Якщо ж у роботі майже немає орфографічних і пунктуаційних помилок, але дуже багато помилок інших видів, то загальна (низька) оцінка за грамотність підвищується на два бали. Наприклад, якщо у роботі немає орфографічних і пунктуаційних помилок, але є вісім лексичних чи граматичних, чотири стилістичні помилки, то загальна оцінка буде 6, але ми підвищуємо її до 8.

ІІІ. Читання

Читання вголос

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється в усіх варіантах курсів у 5-9 класах.

1.   Перевіряються вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, пристосовуючи темп, тембр, гучність читання до змісту, стилю тексту, авторського задуму й особливостей тих, хто слухає (ступінь підготовки, зацікавленість даною темою тощо).

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2.  Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається так, щоб час його озвучення окремим учнем з нормативною швидкістю дорівнював 1-2 хв. (для читання слід пропонувати невеликі тексти, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).

3.   Одиниця контролю - озвучений учнем текст. Швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі:

варіант 1-А - 70-100 слів за 1 хв.;

варіант І-Б - 60-90 слів за 1 хв.;

4. Оцінювання.

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:

початковий рівень - 1, 2, 3 бали одержують учні, які читають зі швидкістю, нижчою за норму, не зовсім правильно членують текст на речення, інтонаційно не пов'язують між собою слова в реченні, припускаються значної кількості помилок у читанні слів (пропуск, перестановка, заміна звуків та складів); порушують вимоги до вимови слів (дикція, орфоепічні норми), інтонування речень;

середній рівень - 4, 5, 6 балів одержують учні, які читають, інтонаційно пов'язуючи слова в реченні між собою, поділяючи текст на речення, але допускають помилки в інтонуванні кінця речення та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови; логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту; не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

достатній рівень - 7, 8, 9 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови; логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту; не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

високий рівень - 10, 11, 12 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки; добре відтворюють ангорський задум, стильові особливості тексту, пристосовують чигання до певного комунікативного завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від кількісних і якісних показників читання вголос.

Читання мовчки

Контрольна перевірка читання мовчки здійснюється за: варіантом 1-А - у 5-12-х класах; варіантом І-Б - у 7-12-х класах.

1. Перевіряються вміння читати незнайомий текст із належною швидкістю і розуміти після одного причитування:

- фактичний зміст;

- причинно-наслідкові зв'язки;

- основну думку;

- виражально-зображувальні засоби прочитаного твору. Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому з метою визначення швидкості фіксується час, витрачений учнями на читання). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі слухають кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибирають один із них і записують лише його номер поряд із номером запитання.

Запитання мають стосуватися фактичного змісту тексту, його основної думки, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів мовлення, жанрів, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

У варіанті 1-А для контрольної перевірки читання мовчки пропонуються:

в 5-6 класах - тексти, що належать до художнього стилю; в 7-12 класах - тексти, що належать не тільки до художнього, а й до інших стилів.

У варіанті І-Б контрольна перевірка здійснюється у 7-12 класах і пропонуються художні тексти.

Текст добирається так, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хв. часу і були достатньо завантажені роботою.


3.  Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання тестового характеру, складені за текстом, та швидкість читання.

4. Оцінювання.

Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома критеріями: розуміння прочитаного та швидкість читання.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється 1 балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

 

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином:

- у варіанті 1-А 7-12 балів може одержати лише учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу;

- у варіанті І-Б 10-12 балів може одержати лише учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу.

Той, хто не виконує зазначених норм швидкості читання мовчки, одержує на 2 бали менше.

У цілому оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру та належну швидкість читання). Якщо учень із певних причин не виконав роботу, він має пройти додаткову перевірку, щоб одержати відповідний бал.

IV. Оцінювання знань та вмінь з мови

Оцінювання знань та вмінь з мови здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з функціональним підходом до шкільного мовного курсу.

1.    Перевіряються матеріал, необхідний насамперед для правильного використання мовних одиниць.

У варіанті 1-А перевіряють такі знання та вміння з мови:

- розпізнавати вивчені мовні явища;

- групувати, класифікувати;

-   сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи при цьому належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв'язку між частинами речення, між реченнями у і рулі пов'язаних між собою речень тощо;

- виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

У варіанті І-Б перевіряються лише мовні вміння (див. указані для варіантів 1-А, за винятком перших двох пунктів).

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

2. Дня контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп, пов'язаних між собою.

Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу.

У варіанті 1-А орієнтовно два з них мають стосуватися розпізнавання мовних одиниць, а чотири - їх побудови, реконструювання, використання.

У варіанті І-Б завдання стосуються тільки побудови, реконструювання та використання мовних одиниць.

До кожного завдання учня

Пошук
Календар
«  Листопад 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Форма входу

Статистика

Зареєстровано на сайті:
  • Всього: 222

  • Нових за місяць : 4
    Нових за тиждень : 0
    Нових учора : 0
    Нових сьогодні : 0
    З них :
    Користувачів 220
    Модераторів : 0
    Адміністраторів : 2
    З них :
    Хлопців : 88
    Дівчат : 134
    Онлайн

    Онлайн всього: 9
    Гостей: 8
    Користувачів: 1
    JuliaV

    Copyright MyCorp © 2020