Сайт Кролевецької спеціалізованої школи №1 - Методичні рекомендації
Вівторок, 06.12.2016, 04:52
Вітаю Вас Гість | RSS

Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1

Меню сайту
Категорії розділу
Теги
олімпіади призери зарядки Фестиваль 200-річчя відзначення Тарас Шевченко Афганістан Захід музей конкурс шевченко Яцик совенятко книгоманія Шульга дати знаменні календар Здоров’я молодь орбіт учасники довкілля семінар учителів іноземної мови районна психологія Тиждень бібліотека година мужності Засідання Екскурсія мена таланти юні СВЯТО хеловін 2012 2014 вечір випускники зустріч робота Великдень ангеліна мороз день перемоги 9 травня ветерани хода вчителі Вогонь випуск 2014 Випуск 2-В 2-А 2-В клас 2-Б останній дзвоник сонечко табір вернісаж квіти лінійка 1 вересня табір сонечко життя виставка діти творчість малюнки фабрика зірок виступ школа 2015 міс школи парад вишиванок випуск 2015 останній дзвоник 2015 Кабінет географії Кабінет світової літератури Кабінет хімії кабінет англійської мови Кабінет української літератури Учительська Кабінет початкових класів Вікна Новий рік шкооа Святий Миколай 2016 Останній дзвінок 2016 останній дзвоник 2016 випуск 2016 кабінети 2016 1 вересня 2016р

Методичні рекомендації

Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних,

Київської міської державної адміністрації, інститутам післядипломної педагогічної освіти,

загальноосвітнім навчальним закладам

 

Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі

01/07/2014                                             № 1/9-343

Міністерство освіти і науки надсилає для практичного викорис­тання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладах, що додаються.

Просимо довести зазначену інформацію до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.

Додатки.

Заступник міністра                                                            П. Б. Полянський

 

Додаток 1

до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 № 1/9-343

 

Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах

З-поміж новацій 2014/2015 навчального року такі: учні 6 класів, які вивчали дві іноземні мови у 5 класі - продовжують вивчення за бажанням. Триватиме, розпочате у 5 класі, вивчення інформатики; передбачено посилення використання здоров’язбережувальних тех­нологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологіч­ній освіті, оскільки розпочнеться вивчення двох природничих дис­циплін географії та біології - важливою пропедевтичною базою для цього стало вивчення природознавства у 5 класі.

У віковій психології діти 6 класу потрапляють у період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності.

Ранній підлітковий вік - найскладніший період у розвитку дити­ни. У цей час спостерігаються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений.

Важливою особливістю психіки дітей раннього підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам’ять і мислен­ня, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо.

Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі їх предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і осо­бливості, що з якихось причин привернули їхню увагу. Протягом навчання у 6 класі відбуваються кількісні та якісні зміни проце­су сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об’єктів, розширенні обсягу їх запам’ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, відпо­відно до певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з’ясовувати взаємозв’язки між ними.

Ці особливості учнівської психіки треба враховувати у процесі на­вчання. Вже з перших уроків у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між декількома об’єктами тощо.

Пам’ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам’ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учні погано уявля­ють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв’язок компонентів. Запам’ятовування, зазвичай, носить механічний харак­тер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення виучуваного вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, заучуваного недовго утримується в пам’яті. Віко­вий період 11-12 років характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має ви­рішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити пер­ші спроби, щоб запам’ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено.

Необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам’ятати і про до­слівне запам’ятовування й відтворення, яке є важливим засобом по­повнення словникового запасу і формування культури мовлення, роз­витку довільної пам’яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропону­вати багато завдань і вправ, призначених для усного виконання.

В учнів 6 класів переважає мимовільна (короткотривала) увага, ди­тина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об’єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці чинники потрібно враховувати під час організації навчального процесу.

Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важ­ливості його засвоєння - умова стійкості довільної уваги. Наприкінці навчання у 6 класі обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням мож­на пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші - (з більшою кількістю дій) задачі для розв’язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати завдання і ставити одноклас­никам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і увагу в учнів та потребує вивчення теоретичного матеріалу.

Щоб сформувати прийоми довільної уваги, доцільно поряд із зви­чайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю. Стійкість ува­ги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості.

Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому навчальний процес має підтриму­вати довготривале мислення. З цією метою на уроках треба заохочува­ти учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розви­тком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), пропонувати учням розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх ви­конання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання.

Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, у цьому віці змінюється й основна діяльність учнів. Якщо у початкових класах го­ловною діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів 6 кла­су на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес до навчання перебуває на стадії зацікавленості: легко виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст.

Навчальні труднощі молодших підлітків багато в чому залежать від емоційної сторони навчання, інтересу, заохочення, похвали вчи­теля чи їх відсутності. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх на­вчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках у 6 класах варто приділяти значну увагу ігровим моментам.

Розглянуті вище психологічні особливості учнів-шестикласників є загальними і найтиповішими для дітей даної вікової категорії. Учителю слід мати на увазі, що вікові закономірності завжди прояв­ляються через варіації індивідуальних якостей, які залежать від осо­бливостей організму конкретної людини та її психіки.

У шестикласників увиразнюються індивідуальні особливості, пов’язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної актив­ності, творчого підходу до вирішення завдань. У цей період важливо, щоб учитель допоміг учню навчитися самостійно здобувати знання: користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп’ютером, Інтернетом.

У 2014/2015 навчальному році учні 6 класів загальноосвітніх на­вчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: http://www.mon.gov.ua

Для учнів 5 класів чинними є рекомендації надані у листі Мініс­терства від 24.05.2013 р. № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»

При виборі навчального плану для учнів 5-6 класів необхідно користуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 р. № 664 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і нау­ки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409» та листом МОН від 11.06.2014 р. № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року».

Директор департаменту

 

                                         

Додаток З

до листа Міністерства освіти і науки України Від 01.07.2014р. № 1/9-343

 

Мови національних меншин

Головна мета вивчення мов національних меншин в загальноос­вітніх навчальних закладах - надати основи знань про мову, що дасть змогу забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамот­ного письма, необхідний для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння.

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти у навчальних програмах з кримськотатарської, молдовської, поль­ської, російської, румунської, угорської мов через змістові лінії реалізу­ється головний методологічний принцип - комунікативність навчання.

З метою формування комунікативних умінь учнів варто приділи­ти увагу традиційним творчим роботам. Перекази текстів різних сти­лів і жанрів відіграють роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті жанрами мовлення — наприклад, виступ на зборах, участь у дискусії, створення реферату, конспекту, доповіді, рецензії.

Робота з текстом стане ефективною, якщо учні активно долуча­тимуться до мовленнєвої діяльності, тому теми висловлювань мають бути цікавими для школярів, пов’язаними з їхнім власним життєвим досвідом, реальними обставинами життя. Вчителю необхідно подба­ти про те, щоб учні успішно оволодівали як монологічним, так і діа­логічним мовленням, різними жанрами і стилями мовлення.

У процесі вивчення курсу слід широко практикувати самостійну роботу учнів із підручниками, посібниками, словниками та іншою навчальною і довідковою літературою. Робота зі зв’язного мовлення має забезпечити подальший розвиток у школярів умінь і навичок, необхідних у їхній майбутній діяльності.

У 2014/2015 навчальному році вивчення мов національних мен­шин здійснюватиметься за програмами:

5-6 класи

  • "Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закла­дів з навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озерова Н.Г., Михайловська Г.О., Статівка В.І., Давидюк Л.В., Викова К.І., Яновська Л.Г., Кошкіна Ж.О. - Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013);
  • 7-9 класи
  • "Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів з навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А. - Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013);
  • "Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П. - Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013)

Звертаємо увагу, що з 5 класу в загальноосвітніх навчальних закла­дах із навчанням українською мовою за умови вивчення російської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Баландіної Н.Ф., Синиці І.А., Фролової Т.Я., Бойченко Л.А., коли мова починає вивчатися вперше з 5 класу - навчальну програму авторів Курач Л.І., Корсакова В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П..

При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової ти­пових навчальних планів необхідно користуватися навчальною про­грамою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. (див. на сайті МОН України).

7-9 класи

"Російська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів з навчанням російською мовою (автори Озерова Н.Г., Михай­ловська Г.О., Давидюк Л.В. и др. - Чернівці: Букрек, 2005);

  • "Російська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (Баландіна Н.Ф., Дегтярьова К.В., Лебеденко С.А.. - Чернівці: Букрек, 2005);
  • "Російська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням українською мовою (Ґудзик И.Ф., Корса­ков В.А. - Чернівці: Букрек, 2006);

10-11 класи

рівень стандарту - «Російська мова» для 10-11 класів (за ред. Озерової Н.Г.);

академічний рівень - «Російська мова» для 10-11 класів (автор Фролова Т.Я.);

профільний рівень — «Російська мова» для 10-11 класів (авт. Голобородько Є.П. та ін.).

Також російська мова у 7-9, 10-11 класах може вивчатися як курс за вибором і факультативно:

  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Російська мова (курс за вибором) / Т.Я. Фроло­ва. 2010;
  • Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативний курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.

Інтегрований курс «Література»

Шкільний курс літератури займає особливе місце в навчально-ви- ховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів як одне з най- багатших джерел духовних, морально-естетичних, етичних і культур­но-історичних цінностей. Засобом художнього слова формується громадянин, розвиваються його комунікативні здібності. Зміст літе­ратурної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової куль­тури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літе­ратури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтер­претувати художні твори в різних аспектах.

Як зазначено у Державному стандарті базової і повної загаль­ної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультур­на і компаративна лінії.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного по­тенціалу та естетичної цінності творів української, світової літерату­ри, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературоз­навчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпре­тації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової лі­тератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з осно­вними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття осо­бливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурно­му контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфоло­гією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, вихо­вання їх загальної культури, поваги до національних і світових тради­цій, толерантного ставлення до представників різних культур, вірос­повідань, рас і національностей.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних мен­шин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літе­ратурах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залучен­ню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуван­ню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Враховуючи, що інтегровані курси “Література» вивчаються пара­лельно з українською літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчос­ті майстрів інших народів. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мис­тецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчен­ня літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.

Вивчення інтегрованого курсу “Література» (рідна та світова) в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами націо­нальних меншин здійснюватиметься за наступними навчальними програмами:

у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою

5-6 класи

"Література" (російська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори: Ісаєва О. О., Клименко Ж.В., Корнієнко О.А., Мельник А.О., Храброва В.Є., Мухін В.А., Данілова І.Н.- Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013);

7-9 класи

"Література" (російська та зарубіжна) для 5-12 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою ( автори: Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Чернівці: Букрек, 2005);

10-11 класи

рівень стандарту - "Література" (російська та світова) для 10-11 класів; академічний рівень для 10-11 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням російською мовою (автори Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Київ: Грамота, 2010);

профільний рівень - "Література" (російська та світова) для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори Силантьєва В.І., Бучацька Т.Г. - Київ: Грамота, 2010).;

Підручники для 6 класу з інтегрованого курсу «Література» - це осо­бливий тип підручника - підручники-хрестоматії, у яких твори красного письменства відображають загальнолюдські ідеали, загальнолюдські цін­ності, сприяють вихованню в учнів добра, гуманізму, любові до природи. Закріпленню знань і практичному їх застосуванню сприяють різноманітні і варіативні завдання на знання прочитаного тексту, його розуміння, твор­чі завдання спонукають учнів до творчого мислення, реалізації літератур­них здібностей; широкий міжлітературний і міжкультурний контекст.

Зазначаємо нові підручники для учнів 6 класу.

  1.  «Інтегрований курс «Література» (російська та світова)» для ЗНЗ з навчанням російською мовою (автори Бондарева О. Є., Ільїнська Н. І., Мацапура В. І., Бітківська Г. В.). - Київ: Грамота, 2014 (за кошти держбюджета).
  2. «Інтегрований курс «Література» (російська та світова)» для ЗНЗ з навчанням російською мовою (автори Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.), ТОВ «Сиция», 2014).

Світова література

Літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного і світового письменни­цтва, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби в зверненні до художньої літератури впродовж життя, збагачення духовно-емоцій- ного досвіду, формування загальної культури.

Світова література прилучає учнів до загальнолюдських ціннос­тей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас та культур.

Шкільна літературна освіта передбачає врахування міжпредметних зв’язків, формування цілісної системи знань та уявлень про літе­ратуру як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей, роз­виток особистості учня як суб’єкта активної читацької діяльності, а також формування духовного світу громадянина України.

У 2014-2015 навчальному році вивчення світової літератури у 5 та 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здійснюва­тиметься за новою програмою, затвердженою Міністерством:

Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх на­вчальних закладів. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здій­снюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством:

Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Ірпінь: Перун, 2005.

У програмі для 5-9 класів 2012 р. реалізовано нову структуру літе­ратурної освіти, що затверджена новим Державним стандартом базо­вої і повної загальної середньої освіти. Курс світової літератури в за­гальноосвітній школі поділено на три етапи: 5-7 класи - прилучення до читання, 8-9 класи - системне читання, 10-11 класи - творчо-критичне читання. Вивчення світової літератури в 5 - 7 класах побудо­вано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів; у 7-9 класах - історико-літературного і жанрово-родового принципів; у 10-11 класах - історико-літературного і мультикультурного прин­ципів. Така структура дає можливість вивчати твори світової літе­ратури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого - до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника - до поглиблення знань про них). Нова структура літературної освіти реалізує прин­цип перспективності в навчанні, дає учням можливість повертатися до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книжки, потребу йти поряд з улюбле­ними творами й митцями протягом подальшого життя.

Згідно з чинною структурою літературної освіти у 5-9 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їх взаємозв’язок.

Перелік художніх творів для вивчення в 5-9 класах укладений від­повідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі реко­мендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також ре­зультатів досліджень кола дитячого і підліткового читання школярів різних вікових категорій.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчен­ня художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть учителю можливість вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, кон­кретні умови викладання (наявність художніх текстів; використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами, знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відпо­відно 80 %:20 %). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можли­вістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів моло­ді, розуміння запитів і уподобань своїх вихованців, сприяння форму­ванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих у початковій школі і формування нових компетентностей та компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної се­редньої освіти програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

  • розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національ­ної і світової художньої культури;
  • усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гума­ністичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;
  • знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключо­вих етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних по­зицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарб­ницю світової культури;
  • оволодіння основними літературознавчими поняттями й засто­сування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;
  • формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
  • уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;
  • уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівню­вати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).

Нова навчальна програма для 6 класу продовжує етап літератур­ної освіти - прилучення до читання (5-7 класи), що і далі розкрива­тиме учням неосяжний світ художньої літератури.

Для досягнення мети вивчення шкільного курсу «Світова літера­тура» необхідно вирішувати такі основні завдання:

  • формувати в учнів уявлення про художню літературу як мисте­цтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
  • виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, тендерну, релігійну, інди­відуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й ак­тивно обстоювати власну думку, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;
  • відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього

тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літератур­ному, культурному та історичному контекстах;

  • давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
  • навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюд­ську значущість літературних творів, зокрема шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Форма входу

Статистика

Зареєстровано на сайті:
  • Всього: 172

  • Нових за місяць : 1
    Нових за тиждень : 0
    Нових учора : 0
    Нових сьогодні : 0
    З них :
    Користувачів 170
    Модераторів : 0
    Адміністраторів : 2
    З них :
    Хлопців : 80
    Дівчат : 91
    Онлайн

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2016