П`ятниця, 20.09.2019, 11:56
Вітаю Вас Гість | RSS

Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1

Меню сайту
Категорії розділу
Теги
олімпіади призери зарядки Фестиваль 200-річчя відзначення Тарас Шевченко Афганістан Захід музей конкурс шевченко Яцик совенятко книгоманія Шульга дати знаменні календар Здоров’я молодь орбіт учасники довкілля семінар учителів іноземної мови районна психологія Тиждень бібліотека година мужності Засідання 1 вересня таланти юні СВЯТО хеловін робота Великдень 9 травня ветерани день перемоги вчителі Вогонь випуск 2014 Випуск хода 2-А 2-В 2-Б 2-В клас останній дзвоник табір сонечко вернісаж квіти табір сонечко творчість діти малюнки життя виставка фабрика зірок виступ 2015 міс школи деньнезалежності серпень фрешмоб день незалежності парад вишиванок випуск 2015 останній дзвоник 2015 Кабінет географії Кабінет світової літератури Кабінет хімії кабінет англійської мови Кабінет української літератури Учительська Кабінет початкових класів школа Вікна Новий рік шкооа 2016 Святий Миколай Останній дзвінок 2016 останній дзвоник 2016 випуск 2016 кабінети 2016 1 вересня 2016р 2017 веливдень пасха

Міжпредметні зв'язки

Міжпредметні зв’язки

                                                                                                                                      Учитель має бути творцем .

                                   А. Дистервег                                                       

      Інноваційні тенденції, які відбуваються сьогодні в системі педагогічної освіти гостро ставлять проблему підготовки високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості. У зв’язку з цим актуальною стає проблема використання міжпредметних зв'язків, які являють собою конкретне відображення інтеграційних процесів у науці та житті суспільства. Ці зв’язки відіграють важливу роль у підвищенні практичної та науково-теоретичної підготовки, ефективно сприяють формуванню загальноосвітньої компетентності учнів, а також спонукають учителя до самоосвіти, творчості, взаємодії з іншими учителями-предметниками.

За допомогою всебічних міжпредметних зв'язків не тільки на якісно новому рівні вирішуються задачі навчання, розвитку і виховання учнів, але також формується підмурок для комплексного бачення, підходу і вирішення складних     проблем     реальної   дійсності.    Погоджуюся    з    думкою     Ю. І. Ковбасенко: “Важливо постійно дбати про те, щоб школярі не лише вивчали окремо взяті теми й розділи будь-якої навчальної дисципліни, а й набували під час їх опанування надпредметних, ключових компетентностей, які можуть їм знадобитися в майбутньому дорослому житті».

Усе це й зумовило вибір теми мого дослідження: “Використання міжпредметних зв’язків на уроках зарубіжної літератури”.  Глибоко переконана, що вищий ступінь таких зв’язків – міжпредметні асоціації, на основі яких відбуваються узагальнення знань, забезпечується їх засвоєння, досягається розкриття взаємозв’язків між знаннями, здобутими під час вивчення різних предметів.

Необхідність здійснення взаємозв’язку вивчення літератури з іншими предметами розглядались у методиці давно. На це вказували Я. А. Коменський , К.Д. Ушинський, Ф.І. Буслаєв, В. Сухомлинський та ін. Сучасний підхід до навчання зарубіжної літератури теж акцентує увагу на важливості міжпредметних зв'язків. В методичних рекомендаціях щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році зауважено, що «В основу курсу зарубіжної літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення зарубіжної літератури»

Провідні вітчизняні методисти наголошують на потребі системної роботи для здійснення міжпредметних зв'язків під час навчання зарубіжної літератури, адже вони виступають як дидактична умова, що сприяє піднесенню рівня науковості і доступності навчання, значному посиленню пізнавальної діяльності учнів, поліпшенню якості знань і навичок. Тому, складаючи  календарно-тематичне планування, ґрунтовно продумую систему роботи у взаємозв’язку зарубіжної літератури з іншими предметами. При цьому враховую, що міжпредметні зв’язки не можна перетворювати на самоціль. Вони мають органічно випливати із змісту навчального матеріалу, не порушувати його структури, логіки викладу і підпорядковуватись досягненню певних навчально-виховних цілей. 

Для успішного здійснення міжпредметних зв`язків намагаюся завжди чітко усвідомлювати, з якою метою установлюю певний зв`язок і в якій формі це буде зроблено.

Міжпредметні зв`язки здійснюю з метою:

  1. Глибокого розуміння навчального матеріалу. Міжпредметний матеріал залучаю у вигляді ілюстрації певного літературного явища або факту, обґрунтування висновків, створення проблемних ситуацій.
  2. Систематизації і узагальнення знань. Тут відомості з різних дисциплін використовую як базу для порівняння, виділення спільних і відмінних ознак, для складання різного роду таблиць, схем тощо.
  3. Формування світоглядних висновків. Це здійснюється на широкій міжпредметній основі за допомогою аналізу значної кількості фактів, виділення в них істотного, головного, широкого узагальнення.
  4. Формування в учнів уміння застосовувати знання даного предмета під час вивчення інших предметів і в процесі практичної діяльності.
  5. Розвитку в учнів інтересу до вивчення предмета.
  6. Вироблення узагальнених умінь і навичок, тобто таких, які використовуються під час вивчення не одного, а кількох навчальних предметів.

 На уроках  зарубіжної літератури частіше залучаю матеріал, який генетично пов’язаний з виучуваним предметом, - українська література, українська мова, іноземна мова, історія, образотворче мистецтво, музика. Поєднання окремих предметів передбачається самим змістом літературного навчання: написання творів, ознайомлення з текстами на мові оригіналу, вивчення культурних епох та ін.. Такий міжпредметний матеріал органічно вплітається в структуру уроку, легко засвоюється учнями, зміст і методика його застосування подається в підручниках і посібниках, а тому організація роботи над ним не викликає труднощів у вчителів.  

Рідше використовую для міжпредметних зв'язків суміжні навчальні предмети – математику, фізику, географію, біологію, хімію, фізичну культуру. Відповідні матеріали  діють переважно епізодично, у вигляді окремих навчальних завдань. Наприклад: неможливо осягнути авторського задуму американського фантаста Бредбері, скажімо із самої назви його твору «451  за Фаренгейтом», якщо не знати, що саме означає ця цифра. Виникає безліч запитань: а чому не 450 або 452? А чому не за Цельсієм, а за Фаренгейтом? І лише знаючи, що 451  за Фаренгейтом – це температура спалахування паперу (в тексті йдеться про спалювачів книжок, так званих «пожежних»  як престижну в майбутньому професію), розумієш гіркий натяк-пересторогу письменника.

Вивчаючи казку-повість  Р. Кіплінга «Мауглі», пропоную дітям підготувати повідомлення про екзотичних тварин, розповсюджених в Індії,  які є героями твору Кіплінга. Під час роботи над романом Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан» шестикласники, використовуючи знання з географії, малюють карту подорожей героїв роману. І, звичайно, на початку вивчення творчості письменника, мандруємо по географічній карті до його країни. 

Таким чином, зв'язок зарубіжної літератури із суміжними предметами органічно доповнює процес всебічного розвитку школярів.

Міжпредметні зв’язки здійснюю і в процесі самостійної роботи учнів. Частіше це завдання, що ґрунтуються на вже здобутих знаннях із різних навчальних предметів.

Аналогічні завдання можуть отримувати окремі учні для індивідуального виконання уроків-конференцій, уроків-досліджень чи для позакласних заходів. Таким учням пропоную виступити з доповіддю, дослідницьким проектом на якусь цікаву тему, яка тісно пов’язана з іншими науками.

Скажімо,під час вивчення розділу «Міф і література» в 6 класі творчій групі географів загадую на географічній карті світу знайти якомога більше об’єктів, назви яких мають міфологічне походження (Європа, Атлантичний океан, Олімп…). Мікрогрупа спортсменів готує повідомлення про історію Олімпійських ігор(за книгою Я.Парандовського “Міфологія. Вірування та легенди стародавніх греків і римлян”). Мікрогрупа астрологів на карті зоряного неба знаходить об’єкти, назви яких пов’язані з Гераклом та з іншими героями й богами давньогрецьких міфів.

Вважаю, що самостійна робота з міжпредметним матеріалом активізує пізнавальну і мислительну діяльність учнів, заохочує до подальшої наукової діяльності, поглиблює інтерес до інших предметів, орієнтує дітей на вибір майбутньої професії. 

 

За часом здійснення розрізняю  звязки:

 

  • Попередні, коли у процесі навчання використовується матеріал, уже відомий учням з попередніх уроків. (наприклад, під час вивчення в 11 класі поезії Пауля Целана згадуються відомості про трагедію Голокосту, отримані на уроках історії, а також роман «Марія» Уласа Самчука, який читали на уроках української літератури).
  • Супутні, коли під час розгляду певного питання залучається матеріал суміжного предмета, що вивчається у той самий період. (Наприклад, під час вивчення в 6 класі повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі» завжди проводжу паралель з недавніми уроками української літератури за оповіданням М. Коцюбинського «Морозенко»).
  • Перспективні, коли для пояснення положення або факту необхідні знання, які учні ще здобудуть у майбутньому. (наприклад, вивчаючи у 8 класі трагедію Шекспіра «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра, попереджаю учнів, що в 10 класі на уроках української літератури вони ознайомляться з героями  М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», яких називають українськими Ромео і Джульєттою).

В умовах розповсюдження новітніх технологій усе більшого розвитку набуває інтегроване навчання, яке на практиці виявляється в інтегрованих уроках. Підготовка і проведення інтегрованих уроків — непроста справа, яка потребує високого професіоналізму й ерудиції вчителя. У зв'язку з цим посилюється роль міжпредметних зв'язків у  навчанні. Вдале широке їх упровадження дасть можливість адекватно визначити теми інтегрованих уроків зарубіжної літератури, їх зміст, структуру, технологію. Нині, відповідно до головних пріоритетів сучасного навчання, шкільна освіта поповнюється низкою нових навчальних предметів екологічного, правового, життєзахисного, морально-етичного, естетичного  напрямів. Тому виникають нові можливості для здійснення міжпредметних зв'язків на уроках зарубіжної літератури.

Аспекти взаємопов’язаного викладання української та зарубіжної літератур.

В останні роки у періодичних виданнях фахових журналів актуалізувалася увага до питання інтегрованого вивчення зарубіжної та української літератур.

Сучасні вчені-літературознавці,  філософи, історики, методисти, серед яких В.Агєєва, О.Забужко, С.Павличко, О.Пахльовська, О.Бандура та багато інших розглядають українську літературу у суто загальноєвропейському контексті, наголошуючи, що від часу свого виникнення українська література розвивалася у тісному зв’язку з літературами інших народів світу. У різні часи цей взаємозв’язок був більш чи менш відчутний, проте присутній завжди і існував ще з часів Київської Русі. У певні історичні періоди українська література суттєво впливала на розвиток інших національних літератур. Тому учителям слід сміливо проводити літературні паралелі на уроках. Вийшовши зі школи, учні мають володіти не просто системою знань із української та зарубіжної літератур, - необхідно, щоб вони уміли зіставляти власне українські явища у літературі із тим, що відбувалося у інших національних літературах, щоб усвідомлювали, що українська література завжди перебувала у європейському культурологічному полі.    

Програму 5-8 класів обидва курси визначають як пропедевтичну. Учні ще не вивчають періодів розвитку літератури, закономірностей виникнення тих чи інших напрямів, жанрів тощо. І якщо вчителі вже з 5-го класу почнуть проводити на уроках літературні паралелі, то в 9 – 11 учням легше буде зрозуміти, що у різних країнах Європи літературний процес розвивався, долаючи подібні етапи становлення. Отримавши хорошу компаративістську базу в основній школі, у старшій учні самостійно зможуть зробити відповідні узагальнення та висновки.

Отже, у молодшій школі,здійснюючи порівняння на рівні жанрів літературних творів, наголошую учням, що, живучи за різного часу і в різних країнах, своїми творами письменники досліджували різноманітні історичні явища, надаючи їм літературної обробки (тема лицарства, тема козацтва, наприклад). Учні мають збагнути, що письменників усіх країн завжди хвилювали одні і ті самі моральні питання: вірність Батьківщині, зрада, тема кохання, дружби та інші.

У старших класах, де вивчення літератури набуває системного характеру, учні будуть готові до проведення глибших та серйозніших культурологічних паралелей. Їм уже відомо, що таке типове у літературі, якими засобами воно передається. Вони не тільки здатні розуміти закономірності розвитку різних літературних періодів, а ще й проводити літературні паралелі, узагальнювати, знаходити схоже і відмінне у національних літературах.

Учень сучасної школи повинен отримувати і бути готовим сприйняти всю гаму культурних контактів, керуючи поняттями «духовність», «культура». Успішність сприйняття залежить від основи – знання своєї національної культури і літератури.

Співвідношення між українською та зарубіжною літературами здійснюю за такими напрямами:

  1. Особисті контакти з Україною в житті зарубіжних письменників.
  2. Українські фольклорні, історичні, національні мотиви в їх творчості.
  3. Українська перекладацька школа.
  4. Традиції, жанри, образи світової літератури, визначні митці в творчості українських письменників. 

 

Вивчення зарубіжної літератури у взаємозвязку з образотворчим  мистецтвом та музикою.

Особливої актуальності зараз набуває проблема застосування міжмистецьких зв`язків у сучасній школі. Розв`язання цієї проблеми спрямоване на ефективну реалізацію навчальної, розвиваючої та виховної мети курсу зарубіжної літератури. Вивчення літератури у взаємозв`язку з художньо-естетичним циклом предметів сприятиме утворенню асоціативних зв`язків й формуванню на їх основі синтетичних образів, що стимулюватиме розвиток асоціативно-образного мислення учнів, гармонізує процеси їхнього інтелектуального й емоційного розвитку, впливатиме на формування творчого потенціалу особистості.

Твори живопису завжди користувалися популярністю серед учителів-словесників. Художня картина допомагає наблизити учнів до розуміння проблем, зображених у літературному творі, або його ідеї в цілому. Зупиняючи свій вибір на тому чи іншому полотні, керуюсь насамперед ідейно-тематичною та сюжетною близкістю творів літератури і живопису. Зазвичай перевагу віддаю сюжетній картині. На відміну від літератури, живопис розкриває перед глядачем лише одне життєве явище чи подію, але за допомогою різноманітних прийомів, характерних образотворчому мистецтву, художник завжди дає можливість зрозуміти, які події передували епізоду, зображеному на полотні, і які відбудуться потім. Так, під час читання пісні 24, віршів 469-595  поеми Гомера «Іліада» пропоную учням ознайомитися з репродукцією картини О. Іванова «Пріам благає в Ахілла тіло Гектора»(1824). Діти міркують над запитаннями:

  • Як художник передає глибоку скорботу батька від втрати сина?
  • Як зображено Ахілла? Чи співчуває він Пріаму?
  • Чи поверне Ахілл тіло ворога, порушивши обітницю, дану після загибелі Патрокла? Як поривання героя зображено на картині?

Умовою ефективної організації вивчення зарубіжної літератури у взаємозв`язку з образотворчим мистецтвом є достатня мистецька підготовка учителя, розуміння ним сутності образотворчого мистецтва, його видів та жанрів, основних зображальних засобів – з одного боку, та знання і навички учнів, набуті ними на уроках образотворчого мистецтва – з іншого.

Загальновідомо, що література завжди була джерелом натхнення для композиторів, коли музика та літературний текст, зливаючись у пісні, романсі, опері, створюють нову художню єдність.

Спільним для музики та літератури є головний об’єкт зображення: внутрішній світ людини. Композитор А.Н.Сєров відмічав: «Музика – це мова душі, це сфера почуттів і настроїв; це втілене у звуках життя душі».

Інтонаційна природа музики дозволяє емоційно передати життя людської душі, відкрити в звуках нюанси багатого світу почуттів, настроїв, думок. Вона також може відображати і оточення людини, те середовище, в якому вона існує.

Тісний взаємозв’язок музики з літературою є необхідною умовою доцільності її залучення на уроки зарубіжної літератури. Тим більше, що курс зарубіжної літератури дає величезні можливості для використання музики на уроках. Майже кожна тема дозволяє підкреслити цей органічний зв’язок.

Наприклад, вивчаючи у 8 класі трагедію Шекспіра «Ромео і Джульєтта»,

співставляю твір з балетом С. Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта» та музикою увертюри-фантазії  Петра Чайковського.

Сергій Прокоф’єв створив у балеті музичний образ Джульєтти. Пропоную учням прослухати фрагмент із балету «Джульєтта-дівчинка» і відповісти на запитання:

  • Чи схожа вона на ту, яку ви зустріли в трагедії Шекспіра?
  • Як підкреслив Прокофєв перехідний момент – від світу дитинства до дорослого життя Джульєтти?

Тему ворожнечі родин Монтеккі та Капулетті відображає «Танець рицарів» в балеті  С. Прокоф’єва. Запитую  учнів:

  • У якій формі написаний танець? ( У формі рондо. Рондо в перекладі з італійської означає «коло», це твір, де тема повторюється не більше трьох разів, а між темами – чергування світлих епізодів).
  • Чому тема ненависті звучить три рази? Що композитор хотів цим підкреслити?

Цікавий образ брата Лоренцо створив П.Чайковський в увертюрі-фантазії «Ромео і Джульєтта». Випереджальне запитання до учнів:

  • Як ви думаєте, який музичний інструмент міг би найбільш точно передати характер наставника і заступника юних закоханих?(Орган).
  • Чим близький музичний образ брата Лоренцо, створений Чайковським, відповідному образу трагедії Шекспіра?

Великі можливості для  залучення  музичних  творів  дає  вивчення   творчості

М. Сервантеса, О.Пушкіна, М.Лермонтова, М.Гоголя, цікаво розглянути тему «Романтизм у музиці». 

Історичні джерела на уроках зарубіжної літератури.

Звернення до історичних джерел під час вивчення світової літератури сприяє виконанню вимоги шкільної програми щодо відпрацювання з учнями вмінь і навичок аналізу та інтерпретації тексту, здатності сприймати його з розумінням задуму і стилю автора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контексті. Сучасний дослідник історії Олександр Удод зазначає, що “…історичні джерела є мертвими самі по собі, поки людина не активізує їх через власний духовний світ”

Вважаю, що саме історія з циклу гуманітарних предметів є чи не найбільш спорідненою з літературою: в центрі обох навчальних дисциплін – людина і події. Доповнення, пояснення матеріалу літератури фактами з історії допомагає розв’язувати важливі світоглядні, естетичні проблеми: розвивати взаємозв’язок і взаємозумовленість явищ, активізувати сприйняття нового матеріалу, поглиблювати художні уявлення.

 До історичного коментарю звертаюся під час розповіді про епоху, літературний напрям, пояснення імен героїв, словникової роботи, застосування наочності тощо.

Звернення до фактів історії не тільки зацікавлюють учнів, а й допомагають їм без значних труднощів засвоїти матеріал, набути навичок пошуково-дослідної діяльності.

Оперування інформацією суміжної дисципліни на уроці і в самостійній роботі вимагає від учителя ґрунтовних знань, допомагає уникати одноманітності, формує в учнів навички кваліфікованої роботи з різностильовою літературою.

На мою думку активна робота з реалізації зв’язків із історією допомагає вчителям і учням не тільки глибше проникати в таїну художнього твору, а й осмислено ставитись до минулого, цінувати теперішнє і орієнтуватися на майбутнє. 

 

Пошук
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Форма входу

Статистика

Зареєстровано на сайті:
  • Всього: 177

  • Нових за місяць : 0
    Нових за тиждень : 0
    Нових учора : 0
    Нових сьогодні : 0
    З них :
    Користувачів 175
    Модераторів : 0
    Адміністраторів : 2
    З них :
    Хлопців : 81
    Дівчат : 96
    Онлайн

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2019