Сайт Кролевецької спеціалізованої школи №1 - урок1
Неділя, 04.12.2016, 20:21
Вітаю Вас Гість | RSS

Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1

Меню сайту
Категорії розділу
Теги
олімпіади призери зарядки Фестиваль 200-річчя відзначення Тарас Шевченко Афганістан Захід музей конкурс шевченко Яцик совенятко книгоманія Шульга дати знаменні календар Здоров’я молодь орбіт учасники довкілля семінар учителів іноземної мови районна психологія Тиждень бібліотека година мужності Засідання Екскурсія мена таланти юні СВЯТО хеловін 2012 2014 вечір випускники зустріч робота Великдень ангеліна мороз день перемоги 9 травня ветерани хода вчителі Вогонь випуск 2014 Випуск 2-В 2-А 2-В клас 2-Б останній дзвоник сонечко табір вернісаж квіти лінійка 1 вересня табір сонечко життя виставка діти творчість малюнки фабрика зірок виступ школа 2015 міс школи парад вишиванок випуск 2015 останній дзвоник 2015 Кабінет географії Кабінет світової літератури Кабінет хімії кабінет англійської мови Кабінет української літератури Учительська Кабінет початкових класів Вікна Новий рік шкооа Святий Миколай 2016 Останній дзвінок 2016 останній дзвоник 2016 випуск 2016 кабінети 2016 1 вересня 2016р

урок1

Урок 1

Т е м а.   Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. Цикл «Ругон-Маккари» як «природнича і соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії».

М е т а: ознайомити учнів з життям та творчістю французького письменника Еміля Золя; представити Е.Золя як теоретика натуралізму; розкрити поняття «натуралізм» та з’ясувати роль Золя у розвитку натуралізму; ознайомити з особливостями циклу «Ругон-Маккари»; розвивати навички сприймати  та систематизувати  великий за обсягом навчальний матеріал; виховувати  повагу до культури іншого народу.

О б л а д н а н н я: портрети  Еміля Золя, Александрини Золя,  Едуарда Мане, фотографії Еміля Золя та його дітей; цифровий ресурс «Презентація: «Еміль Золя».

Т и п    у р о к у: урок засвоєння нових знань.

 

Х і д    у р о к у

І. Організаційно-вступна частина уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Постановка завдань уроку.

У ч и т е л ь. Творчість  Золя вражає нас своєю грандіозністю та цілеспрямованістю. Потрібні були невичерпна творча енергія, зібраність та воля, щоб так втілювати в життя задуми, які навіть для самих досвідчених митців могли видатися нездійсненними.

ІІІ. Робота над темою уроку.

Δ  З о л я  –  л ю д и н а,   п и с ь м е н н и к,   п о л і т и к ( протягом уроку   використовується  цифровий ресурс «Презентація: Еміль Золя»).

Золя – художник великих полотен. Йому затісні були масштаби однієї книги, одного роману, і тому він об’єднував свої твори у великі цикли та серії.

«Ругон-Маккари», «Три міста», «Чотири Євангелії», п’ять романів, написаних в молодості, збірка оповідань, нарисів, статей – все це легко перерахувати декількома словами, але за всім цим роки наполегливої праці.

     Письменник виняткової працелюбності, Золя вірив у своє покликання, вірив у правильність вибраного шляху. Йому 28 років, коли він розпочав роботу над «Ругон-Маккарами», і 53 роки, коли він її закінчив. Тисячі перешкод з’являлися на його шляху, доводилося долати труднощі, але письменник впевнено йшов до мети. Життя Золя зовні не багате подіями, повне великої творчої напруги та боротьби. Він гаряче ненавидів і гаряче любив і ще в молодості проголосив святість ненависті до всього, що пригнічує, ламає, нівечить життя.
«Ненависть священна, - писав Золя. – Ненависть – це обурення  сильних та могутніх сердець… Ненавидіти – це означає любити, означає відчувати в собі душу … відважну, означає глибоко відчувати зневагу до того, - що ганебно та безглуздо».
В історії французької літератури творчість Золя є важливим та змістовним етапом. Історичні зміни, що відбувалися у долях французького суспільства в другій половині ХІХ ст.., з великою повнотою відобразились у творах Золя. Великий реаліст продовжував справу Стендаля, Бальзака, Флобера та створив книги, в яких художньо втілені суспільна мораль та побут цілої епохи.

Δ  П р е з е н т а ц і я    п о р т р е т а    Е м і л я   З о л я    р о б о т и Е д у а р д а    М а н е  (додаток 1 до уроку 1).

Δ  Р о б о т а   з   п і д р у ч н и к о м  ( Світова література: підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: академ. рівень, проф. рівень / Д.С.Наливайко, К.О.Шахова, Є.Волощук та ін.. – К.: Генеза, 2010. – 288 с.: іл.).

• Ознайомлення з біографією Е.Золя (с.233-236).

 • Бесіда.

–  Що найбільше вразило в долі письменника?

  • Як критики ставилися до творчості Е.Золя?

Δ  « Ч о л о в і к   д в о х    д р у ж и н »  (розповідь учителя про особисте життя  Е.Золя; використовуються  додаток 2 до уроку 1 та додаток 3 до уроку 1).

В 1870 р. Золя одружився з Габріеллою-Александриною Меле, яка була його супутником майже п'ять років.

   Золя довго буде приховувати від Александрини свій зв'язок з Жанною  Розера. Жанна подарує йому дочку, а потім і сина. Золя зніме для них будинок, неподалік від свого. Щоранку біля вікна, ховаючись від Александрини, він буде розглядати в бінокль, як у сусідній альтанці грають його діти. Щовечора він буде виходити «на прогулянку» - проходити обхідним шляхом два-три квартали, щоб потім потайки прокрастися в будинок до своєї другої дружини і дітей.

Розумна Александрина, звичайно ж, не могла не дізнатися про те, що трапилося. Одного разу Золя, стоячи біля вікна, дивився на граючих неподалік дітей. Він не почув, як до нього підійшла Александрина. Вона поклала йому руку на плече і тихо сказала: «Поклич їх у дім».

Відтепер Золя першу половину дня буде проводити з Александриною, а після полудня  йтиме  до Жанни.

Після смерті свого чоловіка Александрина помириться з Жанною Розера, дозволить обом дітям носити прізвище Золя і буде стежити за їх
вихованням і освітою до самої своєї смерті 16 квітня 1925.

Жанна буде зберігати вірність батькові своїх дітей і, як Клотильда, героїня «Доктора Паскаля», не знімаючи, буде носити під платтям його намисто – тонкий золотий ланцюжок з сімома перлинами. Золя сам надів його Жанні на шию. Вона буде носити його до самої смерті, під час невдалої операції в клініці в 1914 році.

 

 

Δ  Н а т у р а л і з м      З о л я

У ч и т е л ь. До кінця століття Еміль Золя сформулював напрям літературного реалізму, назване натуралізмом.

Згідно Золя, автор повинен був працювати як об'єктивний «експериментатор», спостерігаючи і записуючи ланцюги причин і наслідків неупереджено і безособово, без моральних суджень. Тут проглядається також вплив позитивізму Огюста Конта, який переконував філософів і письменників, подібно ученим, шукати постійні закони життя.
            Ідейна програма натуралізму пов'язана з філософським матеріалізмом і прогресом природознавства; особливе значення мала еволюційна теорія розвитку Чарльза Дарвіна, в якій людина постає твариною, яка змінюється під впливом зовнішніх факторів.

Іполит Тен писав, що людські дії визначаються спадковістю, навколишнім середовищем і тиском безпосередніх обставин. Тому людина значною мірою позбавлена доброї волі й морального вибору. Натуралізм доводив реалізм до крайнощів, акцентуючи фізіологічні аспекти людської поведінки.
            Крім природознавства, на натуралізм вплинули соціальні наслідки промислової революції. Страждання робочого класу в міських нетрях були однією з улюблених тем натуралістів. Натуралізм став включати в художній текст документи. Важливо й те, що натуралісти визнали вплив несвідомих складових психіки людини на поведінку і вчинки. Соціальна спрямованість натуралізму в кінці XIX століття була абсолютно ясною, різко критичною по відношенню до буржуазного ладу.

Крім Е. Золя, відомими письменниками - прихильниками натуралізму були брати Едмон і Жюль де Гонкур, Гі де Мопассан у Франції, в Англії Дж. Мур, в Німеччині Г. Гауптман, А. Гольц.  

Термін "натуралізм" Золя розглядав в його природничому значенні і розумів як вивчення природи. Стосовно ж до літератури це поняття означало для нього те ж саме, що і реалізм, тобто правдиве відображення реальної дійсності у всій її повноті. Золя вважав, що література повинна бути те саме, що наука. Її завдання - вивчати факти і грунтуватися не на уяві, а на аналізі, на терплячому збиранні "людських документів", тобто вона повинна бути схожою на наукове дослідження. Крім того, Золя вважав, що для письменника немає заборонених тем, він має право вторгатися в найтемніші і низовинніші сфери людського буття, оскільки натхнення йому дає тільки реальна дійсність у всій її неприкритій правді.

Натуралізм Золя розумів як правду в мистецтві, хоча це не одне і те ж. Письменник доводив також, що людське суспільство нічим не відрізняється від тваринного світу і люди повністю залежать від своєї біологічної сутності. Він буквально підірвав суспільство заявою про те, що людиною рухають інстинкти і всі її вчинки цілком і повністю визначаються біологічними факторами.
             Однак у своїй художній творчості письменник не завжди слідував цій своїй теорії, так як життя виявлялося багатшим і талановитий літератор не міг не відчувати суперечностей, які полягали в його улюбленому методі.

Р о б о т а    з    п і д р у ч н и к о м  

• Опрацювання  статті ( с.236 – 237).

• Бесіда.

  • У яких працях Золя теоретично обґрунтував і розробив натуралізм як художній напрям?
  • Назвіть домінанти натуралізму?
  • Які  дві різні художні стратегії притаманні натуралізму?

• Запис у зошитах.

Н а т у р а л і з м  – напрям у літературі та мистецтві, що набув свого поширення на межі ХІХ – ХХ ст. і характеризувався настановами на фотографічно точне відтворення дійсності та осмислення особистості крізь призму  її  біологічної та соціальної зумовленості. Натуралісти прагли перенести у художню творчість принципи наукового дослідження, наполягаючи на тотожності письменницької творчості праці вченого. Натуралізм сформувався у Франції, де мав свого головного теоретика й надзвичайно продуктивного практика Е Золя, а також талановитих письменників – братів Е, і Ж. Гонкурів, А. Доде та інших.

Δ  З о л я   –   а в т о р   ц и к л у    « Р у г о н – М а к к а р и »

В історію світової літератури Золя ввійшов насамперед як автор соціальної епопеї "Ругон-Маккари". У ній, як у дзеркалі, відбилися слабкі й сильні сторони його світогляду й художнього методу.

• Р о б о т а    з    п і д р у ч н и к о м  

• Опрацювання статті ( с.237 – 239).

• Бесіда.

  • В чому полягало «наукове» завдання двадцятитомного циклу «Ругон-Маккари»?
  • В чому полягало «соціальне»  завдання циклу?
  • На які певні проблемно-тематичні групи можна умовно поділити увесь цикл «Ругон-Маккари»?

У ч и т е л ь. Цикл  «Ругон-Маккари» – головне досягнення Золя. Це друга після Бальзака спроба написати велетенський цикл соціально - психологічних романів, побудованих на «техніці  перехідних персонажів». Крізь усі романи проходять члени однієї родини, нащадки Аделаїди Фук від двох чоловіків – її наймита Ругона і контрабандиста та гультяя Антуана Маккара. Прізвища цих двох гілок родичів і дають назву циклу.

ІУ. Підбиття підсумків уроку.

Завершити речення:

«Сьогодні на уроці я дізнався …».

«Сьогодні на уроці я  здивувався …».

«Сьогодні на уроці я   відчув …».

«Сьогодні на уроці я  уявив …»

У. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника (с.233 – 239); виконати завдання для самоконтролю (с.239 – 240); прочитати роман Е.Золя «Кар’єра Ругонів»;

Випереджувально-індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Другу імперію (історична довідка).

 

Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Форма входу

Статистика

Зареєстровано на сайті:
  • Всього: 172

  • Нових за місяць : 1
    Нових за тиждень : 0
    Нових учора : 0
    Нових сьогодні : 0
    З них :
    Користувачів 170
    Модераторів : 0
    Адміністраторів : 2
    З них :
    Хлопців : 80
    Дівчат : 91
    Онлайн

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Copyright MyCorp © 2016