Сайт Кролевецької спеціалізованої школи №1 - Виховання читача
Середа, 07.12.2016, 14:24
Вітаю Вас Гість | RSS

Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1

Меню сайту
Категорії розділу
Теги
олімпіади призери зарядки Фестиваль 200-річчя відзначення Тарас Шевченко Афганістан Захід музей конкурс шевченко Яцик совенятко книгоманія Шульга дати знаменні календар Здоров’я молодь орбіт учасники довкілля семінар учителів іноземної мови районна психологія Тиждень бібліотека година мужності Засідання Екскурсія мена таланти юні СВЯТО хеловін 2012 2014 вечір випускники зустріч робота Великдень ангеліна мороз день перемоги 9 травня ветерани хода вчителі Вогонь випуск 2014 Випуск 2-В 2-А 2-В клас 2-Б останній дзвоник сонечко табір вернісаж квіти лінійка 1 вересня табір сонечко життя виставка діти творчість малюнки фабрика зірок виступ школа 2015 міс школи парад вишиванок випуск 2015 останній дзвоник 2015 Кабінет географії Кабінет світової літератури Кабінет хімії кабінет англійської мови Кабінет української літератури Учительська Кабінет початкових класів Вікна Новий рік шкооа Святий Миколай 2016 Останній дзвінок 2016 останній дзвоник 2016 випуск 2016 кабінети 2016 1 вересня 2016р

Виховання читача

    Виховання читача

 Книжна культура і феномен читання – це фундаментальні досягнення людського розуму. Особлива роль цієї культури та її носія «Homo legens» («Людини, яка читає») у розвитку цивілізації беззаперечна. Читання і читацька культура особистості високо цінуються і усвідомлюються світовою спільнотою: 2003 – 2013 роки були проголошені десятиліттям грамотності.

Загальновизнаною є думка про те, що саме в школі формуються літературно-читацькі здібності школярів. Відтак завдання вчителя-словесника, за М.О. Рибніковою, — навчити дітей “читати художню книгу, поціновувати літературу як мистецтво, готувати читача, котрий здатен яскраво відчувати та критично мислити”.

    Від учителя літератури найбільше залежить читацька доля його учнів. Чи будуть вони у процесі спілкування з художнім словом отримувати естетичну насолоду? Чи стане для них книга імпульсом до самостійних роздумів та пошуку відповідей на вічні питання людського буття? Чи пробудить бажання йти до бібліотеки або книгарні по нову книжку? А, можливо, контакти з великою літературою припиняться одночасно із завершенням навчання у школі? 

    Слушною є думка бібліографа І.Я. Лійкової, що неможливо змусити людину полюбити книгу і зрозуміти. Ніхто, окрім нас самих, не влаштує нашу долю — ні людську, ні читацьку”. Отже, необхідно плекати кваліфікованого читача, виховувати його читацьку культуру.

Реалізація “Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті” спрямована на формування покоління, здатного “навчатися протягом життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову   європейської та  світової спільноти”.

Зацікавлюючи учнів найзначнішими здобутками духовних надбань людства, шкільний предмет “Світова література” сприяє оновленню змісту вітчизняної освіти, формуванню гуманістичного світогляду особистості,  її культурно-пізнавальних інтересів. Одним із головних завдань вивчення цього курсу в  школі є формування широкої читацької компетенції  учнів, розвиток їхніх духовно-ціннісних орієнтацій та естетичних потреб, виховання особистості, здатної поціновувати явища класичної і сучасної культури.

Актуальність розкриття зазначеної проблеми полягає в завданні учителя – знайти нові шляхи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них аналітичного читання, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за змістом. Саме таке навчання й буде вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є найважливішою умовою підготовки сучасного читача.

Отже, тема досвіду є актуальною і перспективною, бо відображає головну проблему реформування сучасної освіти: озброєння школярів уміннями і навичками саморозвитку особистості, яке значною мірою вирішується шляхом упровадження нових технологій організації процесу навчання та виховання, набуття учнем-читачем загальної начитаності (літературної  ерудиції, знання тексту твору) та читацької культури.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати шляхи формування читацьких навичок і умінь учнів.

Завдання  дослідження:

  • Ознайомитися з науково-педагогічною, методичною літературою з даного питання;
  • Визначити сутність методики навчального діалогу, її складові, роль учителя на уроці навчального діалогу;
  •  Розглянути вплив на розвиток читацької культури інноваційних технологій;
  • Вибрати найоптимальніші педагогічні технології і методики для реалізації мети виховання читача на уроках світової літератури;
  • Визначити систему умінь і навичок, які повинні сформуватися у школярів.

Об’єкт дослідження -  процес літературного розвитку учнів старших класів, спрямований на формування  широкої компетенції читача.

 Предмет дослідження технологія розвитку читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури в школі.

Під час вирішення визначених завдань використовувалися методи дослідження: теоретичний ( вивчення, аналіз науково-методичної літератури), експериментальний( організація та проведення інтегрованих уроків зарубіжної літератури), соціолого-педагогічний (бесіди з учителями, учнями), спостереження за дітьми.

1.Теоретичне обґрунтування питання виховання читача  на уроках світової літератури

Окремі аспекти досліджуваної проблеми  уже перебували  в колі  наукових інтересів видатних українських та зарубіжних учених. Так,  літературознавчою основою дослідження стали праці  О. Потебні, І. Франка, О. Білецького,  М.  Бахтіна,  Ю. Лотмана,  Ю. Борєва,   Р. Барта,  Р. Гром’яка,  та інших.

Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження відомих педагогів та психологів К. Ушинського,  А. Макаренка, В. Сухомлинського, Л. Виготського,    Д. Ельконіна,     С. Рубінштейна, О. Леонтьєва, О. Никифорової, Л. Жабицької,   Р. Бамбергера, Л. Бєлєнької та інших.

Проблема розвитку читацької компетенції особистості в процесі вивчення літератури має глибокі традиції і в історії методики. Так, у ХІХ  - на початку ХХ століття   прогресивні   педагоги     Ф. Буслаєв,    В. Водовозов,  В. Острогорський, В. Стоюнін,   І. Огієнко  та  інші    запропонували     своє   бачення  шляхів  розвитку читацької діяльності школярів. На найкращих  традиціях розвитку наукової думки розглядали зазначену     проблему  відомі  методисти В. Голубков,   Г. Гуковський,  М. Рибникова.    Вони вважали вдумливе  читання   тексту твору,   єдність емоційного сприйняття та глибокого критичного аналізу запорукою успішної літературної освіти.

В наш час проблема формування читацьких інтересів  і потреб як засобів пізнання світу та самопізнання особистості залишається в центрі уваги методичної науки та практики. У працях Т. Бугайко, Ф. Бугайка, Л. Айзермана,  Г. Бєлєнького, Є. Пасічника,  В. Маранцмана,  С. Гуревича,  Л. Мірошниченко, Є. Квятковського, Н. Волошиної, І. Збарського та інших  пропонуються ефективні шляхи вирішення поставленої проблеми. Водночас узагальнений аналіз результатів навчання школярів, теоретичні та емпіричні спостереження, соціологічні дослідження, численні матеріали фахової преси останніх років дають підстави констатувати загальне падіння читацької культури в суспільстві, зниження інтересу  до літератури. Поступово зникає стійка літературна традиція, на яку спирались попередні покоління. Знизився раніше високий статус письменника як «володаря людських душ» і «людини, яка читає», а також процесу читання у багатьох соціальних групах. З 1990-х років суспільство втратило статус «літературоцентричного». Останніми десятиліттями воно перебуває в безпрецедентній ситуації кардинальної зміни читання в україні, особливо дитячого та юнацького.

Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції, можна виділити такі чинники об’єктивного та суб’єктивного характеру, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства; засилля масмедійної культури; захоплення сучасної молоді комп’ютерними технологіями та Інтернетом; перевантаження навчальних програм, а звідси брак  у школярів вільного часу для читання.

2.  Сутність методики навчального діалогу, її  роль у вихованні учня-читача

Формування читацької культури – основне завдання методики викладання літератури. Учитель має прищепити школяру спочатку вміння вдумливого повільного читання, привести його до усвідомлення естетичної природи твору, оволодіння навичками аналітико-інтерпретаційної діяльності на літературознавчій основі, насамкінець, до рефлексії і творчої оцінки твору з урахуванням авторської концепції світу й людини в ньому.

    Текст – твір мистецтва, тому й розглядати його необхідно за естетичними законами, а не за законами реального буття. Важливо привчати дітей поступово осягати художню умовність, ознайомлювати їх з основними законами і поняттями художньої творчості та науки про літературу. Треба знаходити такі технології, які б виводили читача від первинного, наївно-реалістичного сприйняття тексту до його синтетичного опанування у всій багатогранності та глибині. Постала необхідність формування такої методики, яка б забезпечувала надання випускникам школи середньої літературної освіти.

   Щоразу перед творчими вчителями, методистами постає низка проблем, пов`язана з активізацією інтересу учнів до літератури. І знову ми замислюємося над тим, як зробити так, щоб уроки з цього предмета стали справжнім діалогом зацікавлених читачів, котрі знають і люблять літературу, вміють спілкуватися з твором мистецтва. Адже ще Дістервег стверджував, що «велика різниця говорити самому чи викликати на розмову інших. Останнє – мистецтво справжнього вчителя...»

    Значення діалогу в процесі навчання підкреслювало багато вчених. Так одним із перших у радянській психології осмислив роль діалогу А. Матюшкін, який стверджував, що «...розвиток пізнавальної активності здійснюється не під час навчання прийомам вирішення завдань, а під час виховання творчого мислення за умов дидактично організованого діалогу...»

Відомий філософ, літературознавець М. Бахтін, дослідивши багатоголосся романів Ф. Достоєвського, дійшов висновків про діалогізм будь-якого філологічного акту: «... діалогічне проникнення є обов`язковим у філології

( адже без нього неможливе ніяке розуміння): воно розкриває нові моменти у слові (смислові в широкому сенсі), які по розкриттю діалогічним шляхом оречевлюються. Будь-якому просуванню науки про слово передує її «геніальна стадія» - загострене діалогічне відношення до слова, яке розкриває в ньому нові грані»

    «Головне завдання сучасного філолога-педагога, - вважає російський колега С. Лавлінський, - допомогти школяру навчитися самостійно, без чиєїсь сторонньої допомоги, вступати у діалог з різноманітними «голосами» окремих творів, фіксуючи у свідомості багатоманітність художніх принципів і форм зображення світу і людини»

    Сьогодні гуманітарна освіта в Україні змінюється. Сучасний урок літератури, побудований з урахуванням особистісно орієнтованого навчання з діалогом як домінуючою формою спілкування на уроці, вимагає переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Серед інших інноваційних тенденцій вивченя літературних курсів доречно звернути увагу на активне застосування діалогових технологій навчання. У вивченні літератури мають відбуватися мікро- та макродіалоги, коли початкове сприйняття читачем художнього твору під час обговорення, обміну думок між усіма учасниками навчального процесу коригується та поглиблюється, що веде до створення у свідомості школяра свого « власного тексту», збагаченого особистісним «Я».

2.1. Cкладові методики навчального діалогу

У чому ж сутність методики навчального діалогу? Які її складові? Яка роль учителя на уроці навчального діалогу? Щоб відповісти на ці запитання, розглянемо відправні точки зазначеної методики.

    Перша. Найголовніше, чого має домагатись вчитель – прочитання учнями тексту твору, що вивчається. Це обов язкова умова, адже урок літератури передбачає з‘ясування смислів тексту, авторського задуму, особливостей його художньо-образної системи. Інакше – неминуче скочування до передачі чужих літературно-критичних інтерпретацій, неосмислені запозичення. База уроку літератури – сам текст літературного твору. І тут роль учителя літератури надзвичайно велика, адже він має забезпечити його прочитання, зацікавити ним учнів.

    Друга. Вчитель має обрати таку методику уроку літератури, яка б стимулювала множинність тлумачень смислів художнього тексту й сприяла розумінню авторської моделі світу й людини.

    Третя. Необхідно одразу чітко усвідомити місце кожного заняття в системі уроків з даної теми та у взаємозв’язку з іншим навчальним матеріалом як у пропедевтичному блоці (5-8 класи), так і в системі історико-культурного блоку вивчення літератури (9-11 класи). Мета всього пропедевтичного блоку полягає в тому, щоб учні оволоділи навичками діалогічного осмислення конкретного твору конкретного автора у його жанровій своєрідності, вміли відтворити авторську модель світу й людини, представленої у творі, бачили роль митця у дослідженні певної теми чи проблеми. У цей період відбувається підготовка до сприйняття творів в історико-культурному та культурологічному ракурсі. Починаючи з 9 класу, учні стають у позицію діалогу епох. Це діалоги єднання й розмежування, що характеризують формування світосприйняття людини від античності до епохи постмодернізму.

   Четверта. Слід обов`язково виділяти світоглядно-естетичну домінанту як кожного уроку, так і системи уроків з даної теми, що дозволяє зрозуміти унікальність художнього твору та особливості авторського почерку, усвідомити, чому саме цей текст увійшов до скарбниці світової літератури, чим цікавий він читачам різних епох, до яких роздумів спонукає.

      П`ята. Необхідно подбати про чітку мотивацію навчальної діяльності учнів на уроці. Це дає можливість не втрачати основного стрижня на кожному з уроків, спрямовувати діяльність учнів на досягнення конкретного навчального завдання. Юні читачі мають чітко усвідомлювати, що саме вони робитимуть на уроці, визначати кінцеву мету своєї навчальної діяльності. Осбливо важливо зберігати розуміння стрижня аналітико-інтерпретаційної діяльності на початковому етапі вивчення літературних творів (5 – 7 класи). Практика роботи у цих класах засвідчила доцільність запису на дошці завдань уроку. Постійне звернення до них забезпечує цілеспрямованість навчальної діяльності. Мотивація навчальної діяльності сприяє розумінню смислів художнього тексту, формує навички аналітичного, дослідницького читання.

    Шоста. Вчитель має визначити загадку, приховану інтригу тексту, парадокс, який дозволить здійснити перевизначення мети уроку, загальної проблеми до виникнення ситуації «вченого незнання», коли немає однозначної відповіді на питання, що виникають. Учні в процесі обговорення не доходять спільної думки, залишаючи порушені питання без остаточних відповідей. Відкритість уроку спрямована у майбутнє можливістю вдосконалення читацької майстерності, адже сам художній текст завжди відкритий для множинності читацького сприйняття, що змінюється залежно від епохи, культурно-історичної традиції, загальної культури читача та його життєвого досвіду.

2.2.  Етап предрозуміння

 На кожному уроці в центрі уваги має бути авторський текст твору. Для його глибокого опанування доцільно йти шляхом, запропонованим М. М. Бахтіним – від первинної інтерпретації смислів твору, коли після першого прочитання тексту з`ясовується рівень його сприйняття та розуміння, виділяються ті аспекти, які потребують уточнення, переосмислення, поглиблення. Цей етап вчений визначав як етап «предрозуміння», оскільки враження про твір тут формується переважно на емоційно-чуттєвому рівні. Першим кроком до з`ясування рівня читацького сприйняття можуть бути обмін враженнями щодо прочитаного, виділення найбільш значущих епізодів, образів, проблем тексту, відповіді на запитання:

  • У якому обсязі відбулося знайомство з текстом, повному чи хрестоматійному?
  • Що в тексті сподобалося, чим?
  • Що не сподобалося, чому?
  • Що видалось дивним, абсурдним, чому?
  • Відповіді на які запитання хотіли б отримати?
  • Які почуття виникли, у зв`язку з якими саме епізодами тексту?
  • Над чим замислились, чому?
  • Якою бачиться головна проблема твору при первинному знайомстві?
  • Чому саме так починається (чи закінчується) твір?
  • Якою постала перед вами художня модель світу, представлена у тексті?
  • Якою, на вашу думку, є авторська позиція у творі?  

    Етап «предрозуміння» є надзвичайно важливим для глибокого опанування смислів твору, оскільки визначає можливі шляхи аналітико-інтерпретаційної діяльності в межах художньої реальності. Наприклад, на першому уроці знайомлення з романом Л.Толстого «Анна Кареніна» доцільно почати роботу зі з’ясування вражень від прочитання роману за допомогою питань:

  • Висловіть своє первинне враження-розуміння прочитання роману Л. Толстого «Анна Кареніна».
  • Щов творі вас захопило найбільше? Які ключові фрагменти залишилися в памяті?
  • Що в романі викликало ваше емоційне неприйняття? Чому?
  • Які гкрої вам симпатичні, а які ні? Чому?
  • Як би означили головну тему твору?
  • Який за жанром роман Льва Толстого?

 Первинний рівень читацького сприйняття та точки нерозуміння тексту школярами надають можливість перебудови структури уроку під час його перебігу, орієнтуючись на запити учнів та поглиблення розуміння смислів літературного твору. Таким чином етап «предрозуміння» робить їх рівноцінними поряд з учителем творцями структури діалогічного уроку та вибору шляху дослідження художнього тексту.

 2.3   Аналітико-інтерпретаційна діяльність в межах літературного тексту

 Другим, найважливішим, етапом уроку є аналітико-інтерпретаційна діяльність в межах літературного тексту на літературознавчій основі. Пріорітетним тут бачиться шлях аналізу «слідом за автором», оскільки в художньому тексті все залежить від письменника, від його світоглядно-естетичної позиції,від замислу й польоту фантазії.

    Це найобсяговіший та найскладніший етап, що потребує дослідження й розуміння кожного елемента художньо-образної системи твору, характеру підпорядкування його авторському задуму.

    Які ж прийоми доцільно використовувати для організації аналітико-інтерпретаційної діяльності?

    Головне тут – налагодити навчальний діалог.

    Найоптимальнішим є шлях «запитань-відповідей». Висловлювалася думка, що бесіда уодноманітнює урок, обмежує учнів. Можливо, це так буде, якщо запитання для бесіди матимуть здебільшого репродуктивний характер. Та коли запитання, звернені до свідомості учня-читача, матимуть герменевтичний характер, будуть спрямовані на тлумачення й розуміння як чітко виражених , так і прихованих смислів твору, спонукатимуть до відтворення авторської моделі художнього світу, тоді множинність інтерпретацій у просторі художнього тексту та з`ясування авторського задуму буде невичерпною, а відтак урок ніколи не буде нудним. Отже, однією з передумов успішної реалізації завдань уроку є вміння формулювати запитання, що унеможливлюють однозначну відповідь, містять в собі загадку, спонукають до множинності відповідей і зазвичай не зорієнтовані на остаточне розв`язання. Ефект інтриги має бути присутнім у герменевтичному запитанні, що починається словами «Чому? З якою метою? З яких причин? Навіщо це було потрібно автору (герою)?». Так на уроці «Психологічна глибина і суперечливість образу Анни Кареніної» на етапі аналітико-інтерпретаційного дослідження в просторі теми уроку відбувається бесіда за питаннями:

- Визначте систему поглядів на головну героїню інших персонажів. За допомогою опорно-смислової теми встановіть звязки образу Анни з головними, другорядними та епізодичними героями.

- Поміркуйте, яка з граней характеру і поведінки Анни розкривається у взаєминах з тими чи іншими персонажами.

- Спробуйте зясувати авторське ставлення до головної героїні.

- Побудуйте трагічний ланцюжок долі Анни з моменту її розриву з чоловіком. Спробуйте зясувати, чому героїня вбила себе? Хто винен у цьому?

    Є. В. Волощук вважає, що питання для з`ясування смислу тексту мають бути питаннями-пастками, питаннями-лабіринтами. Вони мають стимулювати учнів не переказувати, а аналізувати події, факти, явища тощо. Учні в такій герменевтичній ситуації відчувають недостатність свого читацького досвіду. Запитання допомагають розкрити зміст художньої деталі, її ролі у загальній композиції та авторському задумі. Вміння бачити й розуміти деталь – шлях до якісного прочитання книги, а найефективніше це досягається саме через систему герменевтичних «запитань-відповідей».

    Високий рівень розвитку читацької діяльності характеризується вміням на тільки відповідати на запитання, а й самому їх ставити. Вони завжди мусять мати герменевтичне спрямування. Прийоми організації навчального діалогу можуть бути такі:

  • груповий обмін запитаннями (своєрідний конкурс команд, що задають запитання за змістом тексту);
  • прес-конференція за твором;
  • запитання вчителю, автору, герою, критику та ін.
  • проведення учнями фрагмента уроку з фронтальним опитуванням за художніми деталями тексту.

Аналітико-інтерпретаційна діяльність з використанням усіх можливостей і специфіки герменевтичного запитання слугує росту читацької майстерності школярів, розвитку та вдосконаленню навичок дослідництва.  

3. Використання інноваційних технологій на уроках світової літератури як засіб впливу на розвиток читацької культури учнів

Потужним засобом впливу на розвиток читацької культури, літературні інтереси учнів є використання інноваційних технологій на уроках світової літератури.

   Відомий в Україні методист Н. Волошина стверджує: «Урок літератури сьогодні – це витвір мистецтва, в якому присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків, створені спільними зусиллями учня і вчителя». Урок не повинен бути зорієнтованим тільки на інформативні цілі, коли навчання будується, як правило, на запам`ятовуванні різних фактів, концепцій, ідей. Вивчити все неможливо. Особливо в наш час, коли потік інформації збільшується лавиноподібно. Важко встигнути за стрімкою ходою науково-технічного прогресу. Тому, на перший план виходить питання, як навчити саморозвитку кожного учня, як прищепити відповідні уміння та навички.

   Це завдання можна вирішити шляхом нової організації процесу навчання, впровадження інноваційних технологій. Не «передавання готових знань», а «навчання жити» - ось на що спрямовані ці технології.

Серед інновацій вивчення світової літератури доктор педагогічних наук

 О. Ісаєва виокремлює:

  • діалогові (інтерактивні) технології;
  • пошукову діяльність;
  • комп`ютерне навчання.

Серед інноваційних тенденцій доречно звернути увагу на активне застосування діалогових (інтерактивних) технологій навчання.

  Термін «інтерактивне навчання» бере своє походження від англійського слова intepation , що означає взаємодія. Інтерактивне навчання – це комунікативно-діалогічне навчання, що спрямоване на активізацію пізнавальної діяльності школярів. Під час вивчення літератури мають здійснюватися так звані мікро- та макро діалоги, коли початкове сприйняття читачем художнього твору під час обговорення, обміну думками між усіма учасниками навчального процесу коригується та поглиблюється, що веде до створення у свідомості школяра «свого  власного тексту», збагаченого особистісним «Я». тобто діалог як  форма свідомої діяльності в сучасному світі має стати основним психологічним та етико-культурним принципом вивчення літератури.

  Отже, процес вивчення зарубіжної літератури, побудований на принципах особистісно орієнтованого навчання з діалогом як домінуючою формою спілкування на уроці, потребує сьогодні переосмислення організації та проведення певних прийомів та видів навчальної діяльності з погляду пріоритетів сучасної шкільної гуманітарної освіти.

  Однією з поширених форм інтерактивного навчання є групова, або кооперативна, навчальна діяльність учнів. Найефективнішими прийомами групової роботи вважаю такі: «навчання у грі», «навчання у дискусії», «мозковий штурм», «рольова гра» та ін.

  «Навчання у грі» спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?». Пошук відповідей на запитання, що постають, активізує мислення, розвиває кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді. Ігри розвивають такі інтелектуальні якості, як пам`ять, увагу, уяву, вміння знаходити залежність та закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал.

   Форм роботи, що стосуються навчання у грі, багато. Наприклад:

а) Літературна вікторина:

 - «Впізнай героя за його портретом»;

 - «Впізнай героя за його реплікою»;

 - «Впізнай автора»;

 - «Чи уважний ти читач?».

б) Гра-конкурс «Кращий ілюстратор твору».

Вивчаючи той чи інший твір, пропоную учням малювати ілюстрації та їх захищати. Під час захисту слід сказати:

  • Чому саме такий епізод відтворено?
  • Чим вразив цей епізод чи герой?
  • Чому саме такі відтінки фарб підібрали?

в) Літературне лото. Учні з`єднають окремі частини в одне ціле стрілочками. Це можуть бути:

 - літературознавчі поняття та їх визначення;

 - назви творів та імена авторів;

 - імена героїв та їхні репліки;

 - частини творів.

г) «Аукціон знань». У даній грі перемагає той, хто виявить найкращі знання, тобто:

 - дасть правильні і повні відповіді на запитання,

 - назве найбільшу кількість творів,

 - знайде у творі найбільшу кількість засобів художньої виразності.

д) «Істинне – хибне». Гра вимагає від учнів зосередженості, уваги, знання вивченого матеріалу, кмітливості. Зачитую певні твердження з тієї чи тієї теми. Якщо учні з ними згодні, ставлять знак «плюс» + , якщо ні – «мінус»- .

  Поряд з виконанням творчих завдань у групах важливим засобом інтерактивного навчання є «рольова гра». Учні можуть уявити себе певним героєм твору або автором, журналістом, розіграти якусь ситуацію (додаток 1)

  Одним із різновидів інтерактивного здобуття знань є «навчання у дискусії», яке стимулює самостійне мислення, заохочує до полеміки, допомагає обґрунтовувати власну позицію. У процесі дискусії розвивається усне монологічне мовлення учнів, посилюється зацікавлення літературою як мистецтвом слова, розвивається почуття толерантності до чужої думки.

 

Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Форма входу

Статистика

Зареєстровано на сайті:
  • Всього: 172

  • Нових за місяць : 1
    Нових за тиждень : 0
    Нових учора : 0
    Нових сьогодні : 0
    З них :
    Користувачів 170
    Модераторів : 0
    Адміністраторів : 2
    З них :
    Хлопців : 80
    Дівчат : 91
    Онлайн

    Онлайн всього: 2
    Гостей: 1
    Користувачів: 1
    JuliaV

    Copyright MyCorp © 2016